Першого листопада Росія запровадила санкції стосовно 322 громадян і 68 компаній з України. Серед фізичних і юридичних осіб, на яких поширюються санкції - судді Конституційного суду України, депутати Верховної Ради VIII скликання, великі українські підприємці, чиновники Адміністрації президента України, керівники органів виконавчої влади і великих українських компаній, юридичні особи, які контролюються найбільшими бізнесменами України.
Історія появи цього санкційного списку досить дивна. Експерти пов’язують його з кількома причинами, але найголовніше те, що це відбувається після так званої пенсійної реформи в Росії та поразок на місцевих виборах, які потерпіла «Єдина Росія» в регіонах. Загалом, на фоні падіння персональних рейтингів Путіна та Медведєва до катастрофічних (в їхньому розумінні) позначок.
Варто зауважити, що внутрішні кризи Росія завжди долала через зовнішню агресію. Якщо згадаємо перші вибори Путіна, то була Друга російсько-чеченська війна, дивні вибухи житлових будинків в російській столиці... Анексія Криму відбулася перед виборами президента РФ... В нинішній ситуації Україна є найкращим подразником, адже вся агітаційна машина Путіна працює проти України. Тобто, Україна – ворог номер один.
Плюс, дуже цікаво, що готував цей санкційний список і був його головним промоутером пан Медведєв. Він найбільше постраждав після пенсійної умовної реформи в РФ (де-факто, це не реформа, а просто підвищення пенсійного віку, пов’язане з тим, що у них гроші закінчуються).
Крім того, звернімо увагу, як вони цей список подавали? – Хочемо ввести санкції проти українських політиків, які ведуть проти Росії агресивну діяльність. Плюс, які заробляють на Росії. Мовляв, нам так погано, а вони на нас наживаються... Саме за цим критерієм обиралися компанії.
Плюс, дуже цікаво, що готував цей санкційний список і був його головним промоутером пан Медведєв
Візьмемо, до прикладу, Харківський тракторний завод і кременчуцький «АвтоКрАЗ». У цьому випадку мова йде про машинобудівну галузь, яка зараз перебуває на підйомі. У цих підприємств є великі ринки збуту на Росію, оскільки ще з Радянського Союзу були відповідні виробничі зв’язки: Росія була заточена на Харківський тракторний та «АвтоКрАЗ». Тобто, росіяни поступають логічно та прагматично, коли під видом санкцій впроваджують політику протекціонізму.
Однак, для України санкції насправді теж вигідні. Харківський тракторний завод та «АвтоКрАЗ» – основні заводи, на яких відбувається відновлення військово-промислового потенціалу України. Тепер ці заводи будуть одночасно концентруватися на внутрішньому ринку та шукати виходи на зовнішні ринки.
Нагадаю, що нещодавно до України вперше за десять років прибула офіційна торгова місія з Америки – дванадцять компаній, що представляють американське сільське господарство, енергетику, інфраструктуру та IТ-сектор. Так от, саме зараз можемо говорити про те, щоб виходити на міжнародні ринки і заробляти на цьому гроші. Бо, в принципі, військова техніка, що робиться в Україні, не просто конкурентоздатна, а загалом має перевагу - вона у нас, на жаль, проходить апробацію в умовах реальної війни. Тому Харківський тракторний завод та «АвтоКрАЗ», можуть використати ці санкції для ривка.
Однак, для України санкції насправді теж вигідні
Загалом, будемо об’єктивними, першими списки санкцій проти Росії почала вводити Україна. Хоча, правда, ми їх ніколи не вводили в таких масштабах. Російський же санкційний список всі наші переплюнув. Зараз, цілком очевидно, що Україна не просто повинна – вона зобов'язана ввести асиметричні санкції. Зокрема, треба вводити санкції проти російських компаній, які досі працюють в Україні та заробляють на Україні. Але наш список має бути більшим, а санкції суттєвішими за російські - це принципово.
Віктор Таран, голова Центру «Ейдос», політолог, кандидат наук з державного управління
